Перші несподіванки, якими і відрізняються спортивні походи від звичайних "матрацних", почалися вже другого дня, коли ми, замість руху стежкою вгору подовж р.Бистриця Солотвинська, мусили іти скаженим траверсом, долаючи поламані дерева та вузькі розщілини збігаючих з г.Сивуля струмків.  А все за те, що у лютому тут були потужні вітри, які потрощили на схилах смереки та скинули їх в ущелину, тим самим зробивши її непрохідною. Це випробування ми подолали гідно і вже десь під-вечір вийшли на полонину Рущина. Табір був влаштований швидко, дрів понаношено достатньо, а тому і вечеря була вчасно! А вночі - снігова крупа та мороз -7С. Так що черевики розігрівали з пів-години. Це були найскладніші випробування. Далі було все: і снігові крутосхили, і жереп, і чудові полонини, і Буковель, і прекрасні краєвиди Чорногори з величною Говерлою, і Чорний Черемош з надувними плотами і багато-багато іншого, що не можна описати, а лише побачити і відчути власним тілом. 

Все було супер і наступний спортивний похід, вже 2 к.с., ми запланували на вересень!